В господарстві, як годиться,
Підсвинок і кури.
Тільки наші молодиці
Ладять манікюра.
Лаяв шеф наш бригадирку
Довгі нігті здер би –
Та тепер лиш скоса зиркав:
«Дояр» є на фермі.
Із доїльним апаратом
Дні пішли веселі:
І на фермі, кажуть жартом,
Ми – немов моделі.
А Ромашки та Мартусі
Блимають очима:
Де поділися бабусі?
Що за дами з ними?
Світські stories – теревені
Слухають всі масті.
Отаке до нас шалене
Привалило щастя!
Варта, як у депутата
В «дояра», повірте:
Хочеться його зламати
Нашим благовірним.
Свині порають, курчата –
(Знають «нігтів» ціни!)
Тож ходімо пантрувати –
В ніч сьогодні зміна!
P.S. Вітаю з Міжнародним днем сільських жінок!
Гарно.
Мені довелося, рік тому, поїхати селами на Житомирщині, сіл з 5 чи 7. Мене врожила безлюдність,
дітей на вулицях не було зовсім. Хати, хати, огорожі
зелено, гароди оброблені, а де ж люди. Ніби вимерлі села.
я про день міської жінки як то так - у селянок є, а в панянок? не годиться))) анекдот якийсь з тими днями. якраз сьогодні побачила пост депутатки, яка ініціювала цей день у ВР. як мінімум - гарний настрій в мене сьогодні