Вчуй, зникла наша цілковита гласність правди.
Немає сили всенароднього контролю,
Хоч наш народ, ще не прощав нікому кривди.
...Куди хилить вітер, туди і гілля, і ствол.
Критичність у степу - забуте голе слово...
Це мов забутий запах степної ковили.
Лоскоче ніздрі дим брехні - скирти соломи.
І хочеш чи не хочеш - все ж люди не воли.
Гарно! Ми - не воли, ми - не раби. Чекаєм кращого життя! 
