|
Коли тобі кидає виклик доля,
й життєвий іспит кидає за грань,
сміливим будь, - це тест на силу волі,
любові, віри і переконань.
Ти вірив в Україну серцем чистим,
І відчував свій внесок немалий,
І клав останні сили безкорисно,
На цей олтар намолений, святий.
Ти прагнув волі. Віра в перемогу,
Жила і билась птахом, в ритмі справ,
Тих невідкладних… Ти йшов нога у ногу.
Свій шлях, невпинно, воїна долав.
Себе ніколи не вважав героєм,
Хоча й не мало ворогів приспав на вік.
Ти був останнім, хто виходив з бою,
І першим був, як син і чоловік.
Сміявся дзвінко ворогам в обличчя,
У сірі, й злі, як з темряви хула
Доносилась з лихого потойбіччя…
Була росія, та й раптом загула.
Віки минуть, епохи, покоління,
І в пам’яті навічно збережем,
Як шрам, війну, насилля і гоніння,
І Божий мир палаючий вогнем.
Артем Володимирович Абрамович (народився 21 квітня 1990, м. Житомир, Українська РСР — загинув за Україну, смертю хоробрих 12 серпня 2014, с. Степанівка, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — капітан (посмертно) Збройних сил України, командир танкового взводу 30-ї механізованої бригади, учасник російсько-української війни.
Загинув у бою під Степанівкою, його танк був знищений в бою, прикриваючи відхід української групи під час наступу російських військ вторгнення.
ID:
926751
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.10.2021 12:02:23
© дата внесення змiн: 17.07.2022 19:32:37
автор: CONSTANTINOPOLIS
Вкажіть причину вашої скарги
|
