Існує Нація чи ні, ви запитайте у солдатів,
Сім років як їм воювати в сирих окопах на війні.
Існує Нація чи ні ви запитайте в тих коханих,
В яких на серці вічна рана -кохані прийдуть лиш у сні.
Існує Нація чи ні, спитайте посивілу матір,
Чий син життя навічно втратив, став інвалідом в тій різні.
Спитати можна і в сиріт, які вже не побачать тата,
Хтось чоловіка, сина, брата, кому не милим став цей світ.
Ще запитати можна в тих, хто до цих пір гниє в полоні,
Хто Невідомим в смертнім лоні, лежить наче опалий цвіт.
Якщо так мучить сумнів тих, хто пороху навіть не нюхав,
Хто пив- гуляв і ящик слухав, то тольки їхній власний гріх.
Спитайте в совісті тоді, якщо з такою ви знайомі,
Про ціну миру в ріднім домі хто небо держить на собі.
Бо власна совість - Бог в душі, то є екзаменом для Націй,
Стискають автомат тих пальці, хто впевнений в цій боротьбі.
Галина Грицина.
