Вечори належать ліхтарям і тіням,
Місяць на небі, як долька апельсину,
Холод наполегливий та осінній
Окутав багатоквіткове містечко Сквиру.
По вуличкам, поміж людей і будинків,
Вітер грається з дощовими краплинками,
Палкий вогонь, ніби погас, на сонці,
Яке лишило небо саме з собою наодинці.
Це осінь, нова осінь, знову нова осінь,
Прийшла, щоб залишитись тут неназовсім,
І зима знову нова настане, мороз і сніг,
І дотик сонця навесні знову розтопить увесь лід.
Та тільки любов буде та сама, там само!
Під осінніми чи літніми небесами,
Завжди. Щоб не було б за вікном,
На світанку і любов прокинеться знов.
22.09.2021