ПОГЛЯНЬ КОХАНА,ЯКА КРАСА!
Ще, вересень нас зігріває теплом
У квітнику цвітуть айстри ,як зорі.
Небо обніма лебединим крилом
І дарує нам сонячні дні чудові.
Поглянь, моя кохана, яка краса!
в наш сад прийшла неждано юна осінь.
А ще не зима ...О, ні , ще не зима!
Лиш срібна нить є на моїм волоссі.
Нехай не лякає дощ, перший мороз
І не знічує душу непрохана осінь.
Я, віднайду сонечко у вірші з проз
Найкращі слова як квітоньки роси.
Ми, з тобою немов місяць і зоря
Йшли назустріч щастю в літній вечір.
Щоб звінчати долю біля вівтаря
І збудувати гніздечко лелече.
Я, назбираю у пучок листя золоте
Красиву корону для тебе облаштую .
Ти , моя королева... я жадаю тебе
І так ніби вперше, люблю, і цілую.
Я, не йду, а лечу на крилах вітру
У наш казковий рай - осінь золоту.
Хай Листопад буде для нас привітним
Прожене із душі твою самоту.
ID: 924966
Браво, Маріє! 
