Ступаю в осінь, в котрий раз, ступаю в осінь,
Її чарівний листопад спогад приносить,
П'янить ще молоде вино, згадалась юність,
Що з нами трапилось давно і не забулось.
Між листопадом ти і я зустрілись знову,
Дзвенить піснями солов'я соло любові,
Тумани плечі обняли, палає в грудях,
Невже в ту весну вороття для нас не буде?
Ця осінь поруч тут стоїть, мов чарівниця,
І як нам в дивних її снах не заблудиться,
Десь серед осені, здалось, кують зозулі,
Тумани поять нас вином, весну вернули.
Ступаєм в осінь, в котрий раз, з тобою знову...
Звучить між листопадом вальс, як гімн любові.
Галина Грицина.