Ой у вишневому саду,
Зустріла пару молоду.
Я милувалася здаля,
У них така любов була.
У нього очі голубі,
Несуть вони любов в собі.
В неї карі й чорні брови,
Піддається все любові.
Заглядали вони в вічі,
Не один раз, певно двічі.
То може тисячі разів,
Були щасливими в них дні.
Далі, що було не знаю,
Всі кохання те долають
Чи одружилися, чи ні,
Не відповів ніхто мені.
Ой у вишневому саду,
Бачила пару на виду.
І до тепер вони удвох,
Мають онуків вже кількох.
Твоя чарівна і така задушевна пісня, Валечко, провела по життєвій стежинці і лишила такі гарні милі серцю слідочки. Так може тільки писати добре та любляче серденько. Нехай у твоїй домівці буде завжди тепло та сонячно.
Ой тії очі, ой тії очі,
Нема спочинку ні в день, ні в ночі!!! Що тільки не робить любов, на які тільки вчинки не здатна!!! Бажаю ніжного кохання із вечора й аж до світання! Щастя тобі Валюшко і всіх земних благ!!!
Дякую, дорога Танюшко за море позитиву та гарний відгук! Рада зустрічі завжди з тобою!
Гори тобі щасливих подій, океани приємних сюрпризів та Божої ласки!
Какое красивое стихотворение! С удовольствием окунулась в мир Вашей Поэзии. Спасибо Вам за любовь, очень настоящую и красивую. Здоровья, счастья, любви и новых творений!
С Уважением и теплом, Грэйси.