Не можу слухати новин,
Вони мов коршуни крилаті,
Летять чорні птахи до хати:
Поліг Героєм знову син.
І болем в серці такий день,
І небо плаче за солдатом,
Повік в чорній хустині мати:
Душі не слухати пісень.
Могили-рани по землі,
Сім років - сльози і могили,
Нам душу топчуть москалі,
Дай, Боже,в цій війні нам сили!
Ви на своїй землі, сини,
Своя земля для вас як мати,
Чому до нас прийшли вони,
Хто дав їм право убивати?
Я вірю - правду бачить Бог,
Не вічно царювати кату,
Та скільки ще звісток-тривог,
Будуть серця наші клювати.
Галина Грицина.
