Дещо знайдене, щось загубилося,
Щось по п'я́тах за мною йшло,
До душі крадькома притулилося,
В ній осі́ док навік знайшло...
⠀
Зайве нас мимохідь оминає,
Як минулі зразки кіно,
Образ твій же в мені не зникає,
Бо не да́не інак воно!
⠀
Нас багаття нічні вщент спікають,
Навмання бо в огонь летим...
Все здавалось - ось двері до раю,
Ми ж під пеклом були - палким.
⠀
Що ж мені? - Тільки крихти в чеканні
Теплоти у твоїй душі.
Напівпогляди, охи, зітхання
У півтиші ночей, в півтьмі.
⠀
Напіврадість, крихке напівщастя,
Між рутини нудьга щемить,
Слід прощань на моєму зап'ясті,
Від твоєї руки, теплить
⠀
Те, що знайдене, хутко згубилося.
Більше, менше - не в цім резон.
До душі крадькома притулилося,
По ночах не пускає в сон
Оригінаал
Что-то найдено, что-то утрачено,
Что-то ходит за мной по пятам,
В душу проникнув украдчиво
И навеки оставшись там.
А ненужное – мимо, мимо,
Словно старые кадры кино.
Я с тобою всегда - незримо,
По-другому ведь не дано.
Нас ночные костры сжигают,
Мы на пламя летим наугад
Все казалось – у двери рая,
Оказалось – кромешный ад.
Мне достанутся только крохи
От тепла твоего и души.
Полувзгляды и полувздохи
В полумраке и в полутиши.
Полурадость и полусчастье
Среди серости и тоски,
Теплый след на моем запястье
От прощальной твоей руки.
И что найдено – то утрачено.
Больше, меньше – не в этом суть.
В душу проникнув украдчиво,
По ночам не дает уснуть.
