О, Боже мій! Яка ти дурна, жінко, яка дурна! Розсипаєш свою душу, як троянда пелюстки,
вкриваєш ними шляхи, якими він ходить.
Бігаєш за ним, як мале цуценя, заглядаєш до віч, трешся до ніг, чекаєш на те, щоб він кинув хоч якийсь недоїдок зі свого панського столу чи бодай погладив. А коли бачиш, що він хоче перейти річку, яка несе в собі лавину каменів і глини, й боїться бути побитим нею, забруднитися, ти йому свою спину голу й чисту підставляєш замість моста. «Іди!» - кричиш.
За кожен щонайменший успіх шлеш йому букет гучних овацій і кричиш браво.
А що він? Він не бачить у тобі жінки, а, може, навіть і людини.
Ти для нього те, чим і стараєшся бути – трояндове пелюстя (нехай лежить, думає собі він, під ногами - м'яко і пахне). Ти для нього те саме цуценя, якому він інколи кине прихильне слово (добре,що не копне).
І міст ти для, тобто, один із мостів (а що, чим їх більше, тим краще, менше ризику втрапити в халепу, менше мила, води і грошей на ліки використає).
Ну, і вдячний глядач ти для нього також (а кому, скажи, не приємно ловити у сіті свого глянцевого его оплески?)
То ти зрозуміла, жінко, яку роль ти відіграєш у його житті? Зрозуміла?!
То, може, нарешті, перестанеш сподіватися на щось інше, на щось більше?
ID:
920414
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 24.07.2021 23:27:28
© дата внесення змiн: 19.02.2024 21:21:31
автор: Крилата (Любов Пікас)
Вкажіть причину вашої скарги
|
Частіше жінка думає серцем. 
Детально розкрили її почуття, її стан.
Дякую за висновки
