«Життя – це боротьба, а боротьба – життя*!» –
Святі слова великої людини.
Це – підпис кров’ю, він під майбуттям
Нескореної горем України.
До нації вела «сліпа ще вулиця»**,
Олена йшла у темряві до цілі,
Набат велів і їй це не забулося,
Летіли скрізь думки її стокрилі.
Як небезпечно бути українкою!
«Гаряча смерть – не зимне умирання»***
Чи над ровом чи може попід стінкою
Її любов заплакала востаннє.
Вона все знала, знала без означення:
На полювання вийшов звір із лігва,
Щоб залишитись досі не пробаченим,
І щоб в віках була жива Теліга!
______________________
*- слова Олени Теліги
**- реферат Олени Теліги
***- рядки з вірша Олени Теліги
