Упала крапля на долоню,
А я подумала - сльоза.
І знову серце у полоні,
Ось знову плачуть небеса.
Надворі спека неймовірна,
А дощ розсипав це срібло.
Яка природа ця манірна,
Куди це хмару занесло?
І знову сонце й дощ в одному,
І радість, й сум..Як зрозуміть?
Далеко десь розкати грому,
Ну як оце все оцінить?
Чи збився дощ цей знову з курсу,
Чи це предвісники чогось?
Та я подумати тут мушу:
Чи, може, сльози ці когось?
Не плачте, сині небеса,
І не тривожте мою душу.
Яка гірка оця сльоза!
Її з руки я стерти мушу...
У нас на Полтавщині кажуть на дощ із сонцем: курячий дощ. Це так тому, що кури не ховаються від дощу... Нехай наш настрій не залежить від погоди, якою б вона не була. Гарного Вам настрою і море приємних вражень та душевного тепла, дорога Надюшко!
ЯКЩО СОНЦЕ Й ДОЩИК. ТО У НАС КАЖУТЬ ЧОМУСЬ, ЩО ЦЕ ЦИГАНСЬКИЙ ДОЩ )) гарненько, настроєво. треба старатися бачити більше позитиву у житті, бо сірого, чорного є чимало, нехай буде більше сонця, ніж дощів і суму!