|
Моя мила, моя люба Україно,
Ти найкраща із найкращих на землі!
Тут, в Тобі, так сонцеясно, солов'їно,
Вільно, тепло і замріяно мені...
Серце соняхом дозріло і розкрилось
У полях Твоїх безкрайніх, золотих,
У долонях Твоїх лагідних пригрілось,
І тривог душевних вітер раптом стих...
Моя мудра, моя рідна, наче Мати,
Ти в мені - а я в Тобі уже на вік,
Серед ягід калинових й рути-м'яти,
Де втрачається рокам невпинним лік.
Тут, в Тобі, душі зміцнілої коріння,
Що не вирвати, не знищити ніяк,
Це незриме, часом виткане сплетіння,
Над яким шурхоче пам'яті вітряк.
Повз який проходять добрі, щирі люди,
Пролітають, мов лелеки, почуття,
Я вдихаю кожен день на повні груди,
Кожен день в Тобі набутого життя...
Я приляжу на пахуче, свіже сіно,
І повторю тихо з ніжністю Тобі:
Моя мила, моя люба Україно,
Ти найкраща із найкращих на землі...
***
Автор картини - Тарас Сорочак🍀
ID:
919442
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 13.07.2021 17:56:01
© дата внесення змiн: 27.07.2021 14:48:15
автор: Sukhovilova
Вкажіть причину вашої скарги
|
