Оригінал:
Наша жизнь - сплошной театр,
Где все актеры хороши,
Где безответственный куратор,
И все суфлеры полны лжи.
В закулисьях нет спасения,
Не убежишь от глаз толпы,
Не снимешь маску на мгновение,
И, порой, в кругу семьи.
Сквозь маску лести зубы стиснут,
Сквозь маску смеха слезы льют,
Сквозь маску грусти тихо пырснут,
Сквозь маску дружбы в бок пырнут.
И даже в зеркале не светит,
Увидеть верную черту,
Ну как, скажите мне, поверить,
Ведь сам себе, я часто лгу.
Переклад:
Життя у нас - самий театр,
Де всі актори молодці,
Однак, ніяковий куратор,
Та тхнуть суфлери від брехні.
За кулісами не зникнеш,
Очі крутяться в стіні,
Так просто маску вже не скинеш,
Маєш сумніви в рідні.
Крізь маску лестощів скривився,
Крізь маску сміху сльози ллють,
Крізь маску смутку покотився,
Крізь маску дружби в спину б'ють.
Навіть в дзеркалі не видно,
Як я, обличчям, пригрішу,
Ну як тебе розгледіть, кривдо?
Я сам собі, бува, брешу.
ТАК Є...
