У ритмі величнім хвилюється море…
Лазурна гармонія душу мани́ть…
Колишуться хвилі, мов ноти симфоній…
Натхнення напившись в морській глибині…
Нічну акварель домальовує місяць…
Вкрапляючи золотом зорі ясні…
А море шумить… і від сяйва іскриться…
А може ця казка лиш сниться мені?..
Тут берегом спогади й мрії блукають…
Чиїсь поцілунки… незді́йснені сни…
Тут чайки емоцій курличуть, кружляють…
Торкаючись крилами клавіш душі…
Тут білий рояль мого спомину грає!
Акорди зриваються бризками хвиль!..
Ще все починається! Серце співає!..
Далекий світанок моїх почуттів…
Стою, заворожена запахом тиші…
Зливаюсь з безоднею моря і хмар…
А море зітхає, шумить і піни́ться…
І грає зворушливо білий рояль…
