Нехай іде.Нехай собі їде.
Нехай собі він шлях свій обирає.
Те що шукає хай в житті знайде,
А я його звичайно почекаю.
Повернеться не стану я судити,
А навпаки,ще й буду пригощати,
Хай знає він умію я любити,
Хай знає він умію я прощати.
Не зупиню.Його не попрошу,
Не стану перед ним я на коліна,
Образу я в душі переношу.
Але чекати буду неодмінно.
Повернеться не стану я судити,
А навпаки,ще й буду пригощати,
Хай знає він умію я любити,
Хай знає він умію я прощати.
Нехай іде.Нехай, раз він такий,
А я сама з собою залишаюсь,
Не треба інших,він на віки мій,
Я вірю що його я дочекаюсь.
Повернеться не стану я судити,
А навпаки,ще й буду пригощати,
Хай знає він умію я любити,
Хай знає він умію я прощати.
Так,час має вагомий вплив на події,але ідея вірша взята з життя конкретної сім'ї,яка то сходилась ,то розлучалась,а зара на старість живуть разом як нічого не бувало.
Ну, може то лише здається, що все так скмо, як і було. Жінка може пробачити, але забути все вона не може. А живуть, може саме тому, що вже на старість повернуло.