На небі засвітилась зірка,
У пахощах стоять сади,
Десь виграє весни сопілка
І кличе нас удвох туди.
Черемху вітер пригортає,
Торкається її квіток.
А серденько моє кохає,
Із почуттів плете вінок.
Блукати будем до світанку,
Залишимо свої сліди.
Як ніч зустрінеться із ранком,
Засолодять уста меди.
Зловлю ту зірку у долоні,
Бажання загадаю я.
Ти будеш у моїм полоні,
Найкраща зіронько моя...
Автор Тетяна Горобець.
Коли співаю Ваші пісні, здається час над нами
невладний. Спасибі Сонечко за такі сонячні пісні.
Щастя Вам, завжди прекрасного настрою, натхнення
безмежної радості в житті і любові. Отої вірної справжньої,взаємної любові.
Щиросердечно дякую Андрію за такі теплі слова, що зігрівають серце і душу!!! Завжди приємно і радісно зустрітися з вами!!! Чудового вам настрою,любові, щастя,здоров*я і всіх земних благ!!!
Чудова зіронька моя,
У нас на двох- любов одна.
Тож передай, що я чекаю,
Палке кохання зберігаю...
Щастя тобі, моє Сонечко, палких почуттів та сонячного настрою!
Щиросердечно дякую дорога Валюшко за море теплих слів і побажань!!! Завжди приємно і радісно зустрітися з тобою!!! Гарного тобі літнього дня і всього самого найкращого!!!