UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Галина Лябук: Ностальгія. - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олександр Холденко, 29.09.2022 - 17:28
Ледь-ледь бринить у спориші стежина,в траві сюркочуть дзвінко цвіркуни. Тут не одна всамітнена хатина: рідня, сусіди, де ж тепер вони? Живуть давно в чужих краях далеких, хто там, де зіроньки такі ясні... Лишились ластівки, іще лелеки, їх клекіт-спів, як спогади сумні. Вже поржавіла і скрипуча хвіртка, не повертаються корівки з пастівня, ще прилітають в сад старезний бджілки, біля криниці - постать "журавля". Без квітника,самотньо у садочку, дрімають яблуні і груші бачать сни... Посиджу,як колись,у холодочку, порину в ностальгію, в час весни. Цвітуть кульбабки і бузок п'янить, калини кущ у білому вбранні... І пісня в спогадах моїх ледь-ледь бринить, як Галя несла воду у відрі... Село моє, стара батьківська хата, стежина у пірчастім спориші... Багато літ минуло,ох,багато, пробралась ностальгія до душі. Галина Лябук відповів на коментар Олександр Холденко, 29.09.2022 - 17:54
Ой, Олександре, Ви дали друге дихання моєму творінню. Я ж недаром написала, що пишете Ви гарно, цікаво і мені подобається. Дуже досконала Ваша обробка, головне ніскілечки не змінили суті і змісту. Вчитися ніколи не пізно, ось стараюсь і прислуховуюсь. Сердечно дякую Вам. Завжди рада.  
Олександр Холденко, 10.07.2022 - 17:46
Хороші думки , але присутній збій розміру , вибачте, що втручаюсь в Вашу творчість , не знаю , чи є можливість на сайті говорити інкогніто , не для загалу , тому пишу тут , надіюсь на розуміння
Галина Лябук відповів на коментар Олександр Холденко, 10.07.2022 - 18:16
А вибачатись не потрібно, я навпаки завжди рада, якщо мене хтось поправляє. Я ж самоучка  в основному роблю поправки відразу.  Даний вірш вже залишиться таким, бо він дуже особистий.Я щиро дякую Вам за підтримку і гарний дуже відгук. Дуже рада, що заходите. Галина Лябук відповів на коментар Олександр Холденко, 10.07.2022 - 23:20
Я все-таки попробувала поправити. Дякую, Вам.
Закохана в море, 07.01.2022 - 23:12
Такі теплі і щемні спогади про батьківський дім  На жаль, вимирають села. Але ж сьогодні свято! З Різдвом Вас, люба Галиночко! Нехай Господь оберігає Вашу чутливу душу, а тепло і підтримка близьких зігрівають її 
Галина Лябук відповів на коментар Закохана в море, 09.01.2022 - 12:06
Щиросердечно вдячна Вам (правда, не знаю, як Вас звати) за дуже гарний, теплий відгук, що зігріває душу. Завжди приємно з Вами спілкуватися, бо відчуваю розуміння і плече підтрики.
Галина Лябук відповів на коментар Valentyna_S, 24.08.2021 - 16:52
Сердечно дякую, Валю, за зворушливий відгук. З кожним роком та ностальгія все частіше проявляється, тому так і пишеться.
Галина Лябук відповів на коментар Зоя Енеївна, 07.06.2021 - 13:20
З роками все частіше згадується село, юність. Тому зараз, від побаченого, терпнуть ноги, болить душа. Сердечно вдячна, Зою, за таке душевне сприйняття, вірша. Рада, що заходите.
Галина Лябук відповів на коментар Маг Грінчук, 01.06.2021 - 12:30
Щиро вдячна Вам за гарний відгук і підтримку. Дуже приємно, що знову завітали.
Галина Лябук відповів на коментар Наташа Марос, 30.05.2021 - 19:43
Спасибі, від щирого серця, за Ваш відгук і розуміння стану моєї душі. Дуже приємно, що завітали, завжди рада новим друзям
Катерина Собова, 28.05.2021 - 10:51
 Галинко, Ви наче описали моє батьківске подвір"я, я до дрібниць перебрала у пам"яті все, що там було. Ці спомини потрібні для майбутніх поколінь, кожен повинен знати своє коріння!
Галина Лябук відповів на коментар Катерина Собова, 28.05.2021 - 12:09
Сердечно вдячна, Катрусю, за прекрасний відгук на мою ностальгію, що стала часточкою і Вашої. З кожним роком все більше ці спомини турбують нас. Добра Вам і незгасаючої наснаги.
Зелений Гай, 27.05.2021 - 11:09
Все тече. Все міняється. Та почуття ностальгії переслідує нас. Гарно це передано і Вашій ліриці
Галина Лябук відповів на коментар Зелений Гай, 27.05.2021 - 17:58
Сердечно дякую Вам, за прекрасний відгук, дуже приємно, що сподобались мої душевні рядочки.
C.GREY, 26.05.2021 - 09:36
Коли буває півжиття пройшло І вже набридли про майбутнє мрії, - Приємно повернутися в село І в затишку віддатись ностальгії...    Дуже поетично передані усі ноти цієї ностальгії... 
Галина Лябук відповів на коментар C.GREY, 26.05.2021 - 16:57
Щиросердечно вдячна Вам, за чудесний експромт і розуміння стану душі у пориві не одного почуття, а багатьох чинників, які породжують відчуття ностальгії. Дуже приємно і рада, що Вам сподобалось.
Тетяна Горобець (MERSEDES), 25.05.2021 - 17:36
Щемно Галинко, та так воно і є...  Покидають господарі цей світ і обістя лишається сиротою...  
Галина Лябук відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 26.05.2021 - 12:12
Як мудро Ви сказали, Тетяночко. Села вимирають катастрофічно, тому ця ностальгія не дає покою ще більше. Спасибі Вам за теплу підтримку.
Галина Лябук відповів на коментар Валентина Ланевич, 26.05.2021 - 12:03
Спасибі, від щирого серця, Валю, за теплу підтримку і розуміння, адже з плином часу ці прояви ностальгії частішають.
Веселенька Дачниця, 24.05.2021 - 23:14
Дуже сподобалось. Так тепло і душевно про серцю рідні містини  
Галина Лябук відповів на коментар Веселенька Дачниця, 25.05.2021 - 11:23
Сердечно дякую, Вірочко, що розділили зі мною мої спогади, прочитавши мій вірш. Дуже приємно, що заходите, підтримуєте.
Галина Лябук відповів на коментар Lana P., 24.05.2021 - 19:57
Спасибі, Ланочко, за тепло, розуміння і душевну підтримку. Завжди ціню Вашу думку.
Любов Іванова, 24.05.2021 - 13:32
Від прочитання моя ностальгія стала ще сильнішою. Неймовірні, змістовні рядочки.. 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
