Нічка...місяць...соловейко у гаю співає,
А у кума, хтось черемху щоночі ламає.
Кум розсердивсь, гука в темінь:"Що за вража мати,
Хто там ходить, щоб у мене черемху ламати?!"
Зараз, каже ,я як вийду, узнаю хто ходить,
Зпересердя як вламаю, вона в мене й родить!
Коли чує...кума його тихенько гукає,
Це я куме...щовечора ходжу виглядаю,
Відчува щось душа моя, не спиться щоночі,
Під черемху мене тягне...що вона ще хоче?
А ви куме, уламайте, скільки того діла,
Тільки ж, куме... обережно,так, щоб не родила.
Ой, пане Андрію,хай ,ще поламають... Та лише й насправді,який захист мають...Бо уже велика в кума є родина... ,майже через кожну хату, жінка бавить сина
Запрошую Вас на нову прозу. Гарного дня Вам і натхнення!
Ну як уламають необережно, то хай запросять на хрестини!!! Суперовий гумор Андрію!!! Дякую вам за ранковий позитивчик!!! Гарного вам недільного дня і всього самого найкращого!!!
І черемха гарна, і кума зваблива, а острах бере, чого доброго так ненароком і татом станеш! Дотепно, гарно і майстерно, вмієте Ви, Андрію Васильовичу, зранку подарувати гарний настрій!