Кожен ранок по новини
Йшли дівчата й молодиці.
Тягне воду із криниці –
Й дізнається все дівчина.
Що вродило на городі,
Про страшну хворобу кума,
Хто женитися надумав,
А кому – вгодити годі.
- А чи чули ще ось це ви?
Бились два сусіди в п’янці.
Все про всіх ще рано вранці
Знало «радіо місцеве».
Йти від хати дві хвилини,
У жару чи в дні студені
Не змовкали теревені
Щонайменше дві години.
Баба бабі щось сказала,
По секрету, поміж нами –
І чутки ідуть хатами,
Згідно водного «каналу».
…До криничної цямрини
Йшли, ледь півень пробудиться –
Знали слідчі у спідницях
Де поминки, де хрестини.
Де ж устигло все згубиться?
Знищено зв'язок в родинах,
Не збираються віднині
Ні дівки, ні молодиці
На новини до криниці…
Я ще пам"ятаю ті часи: в нас на вулиці була криниця, це було найбільш правдиве ЗМІ села, якщо жінка приходила по воду, біля неї з"являлися інші... Ми багато втратили, що в нас зникло живе спілкування! Чудовий вірш, Мариночко, не перестаю милуватися природою українського села!