Він ніс Хреста, Голгофа гомоніла,
За кожного із нас, з останніх сил,
А люди в очі глянути не сміли:
І навіть Ангел не підставив крил.
Безгрішний ніс гріхи всього народу,
Кривавий піт котився по чолі,
Незатишно ставало на землі,
За подвиг - бичування в нагороду.
Ось і вершина, коїться страшне...
В безгрішне тіло забивають цвяхи,
Бог Сина за гріхи послав на плаху,
Щоб смерть не зазіхала на земне.
Настала ніч і затряслась земля,
А під Хрестом ридала Божа мати,
Благання до Отця не покидати,
В своїй молитві щиро промовляв.
Звершилось! Лише слово Він прорік:
Великий прояв Божої любові,
Там на Хресті помер наш кожен гріх,
Дар Воскресіння в цій пролитій крові.
Галина Грицина.
Одним словом не викажеш того, що думаєш і на які роздуми наштовхнув Ваш вірш. Ця біблейська історія показує нам любов Господа до нас і стверджує безсмертя душі. Вірш добре переказує це і чітко окреслює нашу позицію в цьому грішному світі. Любов до ближнього - ось що головне.