Моя любов, моя вельможна пані!
Опівночі пишу до Вас листа,
Не можу я зустрітися із Вами,
Ви не одна, тепер Ви не одна.
А як мені із болем в серці жити?
І як мені мовчати про любов?
І кожну мить від неї шаленіти,
«Я Вас люблю» повторювати знов,
Мій лист як свідок щирого кохання,
Не знаю, чи напишете мені,
Як жертву Богу душу на заклання
Я віддаю в печальній самоті,
Вінець терновий сам собі призначив,
Я відповідь чекав, та марно все,
Бо з іншим чоловіком Вас побачив,
Ви навіть не помітили мене.
Моя любов, моя вельможна пані,
Порвали лист, він Вам не до смаку,
Дозвольте здалеку побачитися з Вами,
Хоч Ви не чуєте моє палке «люблю».
Я заблукав в своїх таємних мріях,
Шукав я зорі в сутінках ночей,
Та не знайшов я місця для надії
В безмежній глибині її очей.
Я не наважуся нізащо і ніколи
До Вас наблизитись, простіть мою любов,
Та я завдячую своїй жорстокій долі,
Що можу Вас побачити я знов.
28.06.2013 р.