Усе життя шукаємо за ним і змиритися не можемо із тим,
що хтось його знайшов. В пошуках щастя об"їздили усенький світ і
шукаємо його багато вже літ. Щастя - зустріти світанок, щастя - випити
джерельної водиці дзбанок, щастя - смакувати пиріжки матусі...
Завжди ми у русі, у пошуках щастя. О! Яке щастя бачити
лелек, що уже кружляють над рідною землею. Вони так скучили за нею.
А може щастя у весні ховається, коли на світ нове життя з"являється і
стрімко все так росте, коли віра й надія живе? Бо ж з ними легше те
щастя знайти та треба йти, йти від себе і до себе. І десь там, у глибині
нашого серця серед смутку, болю, тривог і страждань сховане щастя,
щастя любити людей, життя і того, хто світ цей сотворив. О! Диво із див
те щастя.
І зростаєш ти, і набираєшся сил жити і боротися, боротися
за своє щастя. І дасться нам, бо ми йдемо, йдемо до Христа, що на хресті,
долаючи спокуси і пристрасті. Йдемо через розчарування, падіння, терпін-
ня ми, обтяжені і втомлені. Дорогу нелегку долаєм, бо знаєм, що у Ньому
спасіння. Він наші болі на себе бере й страхи помагає здолати. Любов яку
ж треба мати, щоб за нас грішних на хресті муки страшні прийняти?
Господи, ти нам прости, що ми зрікаємося тебе щоразу та
навертаємось одразу і час для покаяння ще у нас є.
Хіба нам не знати, що нерозкаяний гріх Юдин кінець може мати?
