Чи ж може бути мода на вірші,
Де код святий захований від ліри?
Такі рядки душі моїй чужі.
Та й не лише мені, у це я вірю.
Поезія – спів слова і душі,
Що гармонійно з мислю поєднались.
Слово – історії хранитель і рушій,
Із ним за волю люди підіймались.
Поезія – це жайворона спів,
Що на крилі підняв його до сонця,
Це біль невиплаканий за отих синів,
Що були мамі світлом у віконці.
Поезія – гіркий вдовиці щем,
Який вона п’є серцем разом з ніччю,
Й знаходить сили жінка в собі ще
Дітей підняти й мріяти про вічне.
Отож, коли узяв до рук перо,
То мусиш людям душі сколихнути,
Аби літературний твій герой
Зумів людей на дії надихнути.
І не вишукуй слів у словниках,
Щоби подивувати новизною,
Згадай про землю рідну й козака,
Й про долю матері, поранену війною.
І дівчина, й калина – це не штамп –
Це те, без чого зникне Україна.
Із них свідомість наша пророста,
Зі співу кобзарів і Чураївни!
2.03.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
Перше моє ознайомлення із верлібрами відбулось на одному із російських сайтів, як я тільки починала писати вірші. Там була така поет, можливо Ви знаєте її, із діаспори - Наташа Карлісанно. Вийшла заміж за італійця і в новому житті , в неї було багато вільного часу, то писала такі вірші. По-іншому вона писати не вміла на той час. І як починала писати такий вірш, то вона не знала куди її цей політ думок занесе, та чим, і коли вона має закінчити цей вірш.То були справжні верлібри. Коли починаєш читати такого вірша, то занурюшся в особливий світ, де слідом за автором літаєш на хмарах в тих метафорах і навіть не хочеться спинитись . Адже не всі вірші написані неримованим текстом можна назвати - верлібрами.. Я, наприклад, ще не доросла до вірлібрів. Я не напишу справжнього такого вірша. Можливо, колись, з часом..
Поезія - це не тільки... "шерсть, але й 3..4.. кг дієтичного м'яса", цитуючи Кроликів. Не кожний неримований текст є поезією! А ось верлібр - це таки жанр, але не кожному по зубах! Артутр Сіренко (він же Шон Маклех) - майтер верлібру, як Володимир Верста - сонету, як покійний нині Янош Бусел - літературного перекладу... Кожному - своє, землячко!
Верлібри, написані талановитими поетами, - це справжня поезія. Іноді щоб оцінити верлібр, треба подивитись на світ очима автора, перечитати купу інформації, щоби хоч трохи наблизитися до знань про світ автора. Це вимагає купу часу, що не кожен може собі дозволити. Зате той, хто наблизиться до думок автора верлібра, отримає нагороду - любов до верлібрів..
З повагою..
Сложные авторы зовущие за собой мыслящего читателя, это интересно...
Рифмованная поэзия означает стихи для песен и эстрады.
Во всем мире под понятием поэзия подразумевается верлибр. Уже почти 100лет.
В моем сердце с 15 лет живёт Игорь Тальков. Покорена была его творчеством и голосом.
Вашу думку підтримую. Ще коли я працювала у школі, то коли за програмою давали дітям вивчити звичайний вірш, діти із задоволенням вчили. А коли верлібр, навіть до сліз доходило, а деякі старшокласники обурювались вголос. В школу такі твори недоцільно давати для вивчення напам*ять. Навіть прозу напам*ять краще вчать. Майстрів справжнього верлібру не так вже й багато. А зараз неримовані твори, дійсно, ніби мода. Але не всі вони змістовні. Погоджуюся з Вами, що можна неологізмів масу повиписувати і вставити у речення, щоб "крутіше" було. Дякую Вам за вірш.