В твоїх думках, віршах, навіть у прозі,
Чомусь серед усіх обрав саме мене…
Та я зрадлива й непостійна муза,
І це кохання до добра не доведе.
Для чого я тобі? Скоро набриднеш –
До іншого поета полечу!
А ти страждатимеш, чекатимеш постійно…
Свою ту музу, котра втекла без жалю…
Зараз нам добре і про мене пишеш,
Твоє натхнення я і рима, всі слова…
Коли ж піду – поезію облишиш
І не напишеш жодного рядка!
Ти не звикай до мене, щемно буде,
Бо тимчасова місія моя…
Хоч якимсь віршем виведу тебе у люди,
А потім приголублю іншого митця…
![1600x1200_634576_[www.ArtFile.ru].jpg](/upload/poem_all/00911680.jpg){kind=small}
