Тоді, як перетнуться два світи,
Коли вони єдиним стануть цілим,
Коли цей розум зможе осягти
Усе – насправді стане зрозумілим.
"Емоціо чи раціо?!", – Облиш!
Мені не треба більше зайвих літер.
Все думаєш, хоч зараз міцно спиш?
Нічого зайвого ти з голови не витер.
Твій світ такий далекий і чужий,
Я ще не розгадала твого коду.
Слова незграбні в голові моїй
Тасую, мов пошарпану колоду
І знову їх кладу на терези,
І зважую, які казати треба.
Світобудови знаю лиш ази.
Але чи знаю карту твого неба?
Тоді, як перетнуться два світи
В палких обіймах ніжно і сміливо.
Я пальцями писатиму листи
Тобі в майбутнє про моє вчорашнє диво