Крізь всі рядки б’є полум’я, неначе
Хоробрий воїн в них, не квола жінка.
Пульсує кров, жага життя гаряча –
Така вона безсмертна Українка.
Талант та сила духу небуденна,
В тендітній пані – сила патріота.
А поруч – велич Моцарта й Шопена,
Фортепіано незабутні ноти…
Гармонія людини та природи,
Вся складність суперечливих стосунків,
Палка любов, яку в собі знаходить,
Ця хвороблива українська юнка.
В ній – магія поліського фольклору,
Пісні народні, думи та обряди,
Той чар озер, росистих луків, бору
Зерном чарівним в драму-казку падав.
Озвалась Мавка у народнім серці
В самопожертві та красі взаємин,
В поеті чуйнім – Муза її б’ється,
Щоразу Лесю іншою взнаємо.
Як світла чайка лине попід хмари –
Натхнення міцно розправляє крила,
Про справедливість для народу марить,
Хвороба – мрій про щастя не спинила.
І хоч від болю зводить губи й сушить –
Звучать теплом прості рядки відверті.
Очищують, підносять людям душі,
Проклавши шлях для Лесі у безсмертя…
*25 лютого – 150 років з дня народження Лариси Петрівни Косач /Лесі Українки./
Мужі державні, завдяки цій поетесі,
Невже таки світогляд свій змінили?
Підняти жінку на такий високий рівень -
Невже це честь для Українки - Лесі?
Що мов рабиню банків її чемно оцінили,
Надавши номінал в якихось 200 гривень?
Доброго Вам ранку та гарного дня. 
