У ліі, лісі темному,де жив старий дідусь,
Занадилась до дідуся одна з його бабусь.
Він чай заварить з м"ятою, грибами пригостить,
Самому ж за голеньке бабусю взять кортить.
Коли візьме за тіло, завжди він їй казав:
"Давно я гаряченького в руках вже те тримав",
Якби ти тільки знала, то принесла б мені,
Оте, таке гаряче, що часто сниться в сні.
Бабуся-недотрога, принесла пирогів,
Потримай гаряченьке, ти ж так цього хотів,
У мене ще й варенички і борщ гарячий є,
Поїж, та й відігрієш, ти серденько своє.
Дідусь борщу поївши, вареничків поїв,
Бабусі поцілунком віддячить захотів,
Були і поцілунки і все чого хотів,
Любов буває навіть в бабусь і дідусів.
Дякую Андрію, що потішили веселеньким гумором у цей зимовий, морозний день!!! Не дарма ж кажуть-" Любовь всем возрамтам покорна!" Ото то і воно, одному холодно, а коли двоє жару доволі!
Допоки в серденьку любов,
Вогнем як в юності палає,
Я повертаюсь в юність знов,
І знов як в юності кохаю.
Нам інколи в житті здається,
Що все, прожите вже життя,
Допоки в серці не озветься,
Це найсвятіше почуття.
Спасибі Валю, для цього й пишу.
Так, як ото соловейко співає, і собі серденько гріє і
людям дарує радість і красу життя.
Щастя Вам Валю, отого ВЕЛИКОГО ЖІНОЧОГО ЩАСТЯ!