«Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте». Т.Г Шевченко «ЗАПОВІТ»…
Туга, журба, сталевим лезом в тіло,
Встромляє спогади, про втрати лихоліть.
Життя буремне стихло і застигло,
Як холодець по тарілках століть.
Острах і відчай б'ється птахом в клітці,
Бо чорні хмари поглина блакить...
Свободу, гідність, совість по копійці
Розпродали, так що сльоза бринить…
Спливає час, - краса дорогоцінна…
Вже доленосний зупинити хід,
Не в змозі ти, за обрієм країна,
Яку тобі, у спадок, в "Заповіт";
Поет-пророк вплітав святої Волі…
Люби, твори і пести мов дитя,
І захисти, якщо позвуть до зброї,
Потрібно буде, поклади життя,
За неї, на Олтар жертовний, щирий,
І молитвою в небі розчинись,
І віруй в Бога, в Україну віруй,
І ворогам ніколи не корись!
України
