Твоя душа зоріє коханням,
І вона спопеляє дивен-світ.
Дарує своє щире зізнання,
Передає полум'яний привіт.
Мандрує у сонячнім намисті,
Яке так личить її до лиця.
Співає пісні такі врочисті,
Дарує свою любов без кінця.
Вона окрилює сподівання,
І життєвої снаги додає.
Жене далеко розчарування,
І любов жагучу нам віддає.
У цій душі нескорена воля,
І вона міцна немовби граніт.
У душі закодована доля,
І вона звершує вільний політ