Ще відчуєш силу тої громовиці,
Ще зазнаєш гніву юної цариці.
Утікай, синочку, у далекі гори,
Бо пізнаємо інакше ми такого горя!
Прогнівив царицю, то біжи, юначе,
Від розбитого серденька та цариця плаче.
Не хотів женитися, то отримай кару,
Аби знав, що до цариці треба мати шану
Треба йому лупки дати! 
