Вони зустрілись в зиму сніжну,
Коли хурделиця мела.
Він дарував їй погляд ніжний,
В її очах весна цвіла.
Сніжинки падали на вії
І розтавали в одну мить.
Та не страшні їм сніговії,
Коли душа вогнем горить.
Сміялись двоє, веселились,
Всміхались навіть до зими.
Зимові слуги на них злились,
Вони збентежені були.
Не зрозуміти їм ніколи,
Що в серці їхнім почуття.
Перевернути можуть гори,
Коли любов на все життя...
Коли любов на все життя,
Нічого кращого немає,
Коли у серці почуття,
Вогнем палають.
Спасибі Танечко за тепло Вашого серця, вкладене
у Вашому вірші.Щастя Вам, натхнення й любові.
Щиросердечно дякую дорогий друже за такі теплі і щирі слова!!! Завжди рада бачити вас у себе на сторіні! Зі Святою вечерою вас і з Багатим вечором!!! Здоров*я вам міцного, неба ясного,будьте веселі завжди і ніякої біди!!!
Велике спасибі Галиночко!!! Так приємно, що ти завітала, я дуже рада!!! Зі святами тебе сонечко!!! Міцного здоров*я, щастя, радості, миру і Божої ласки!!!