Душа збирала "врожаї життя"...
Збирала довго - тут Господь керує,
Життя співало вдячно:" Алілуя!",
З тих пір як у цей світ прийшла дитям.
Тоді життя - мов казка на землі:
У цьому світі все дітей голубить,
Якби ми всі лишилися малі,
Любили б всіх - хто за таке осудить?
І в юності купалася душа,
Тремтіло серце в почуттях великих,
Життя мов сонце - тут немає лиха:
Тоді лише за мрією спішать.
Летіли стрімко роки молоді,
Приходив досвід і кар"єра й слава,
В душі одна лиш радість вирувала:
Якби цінили ми це все тоді...
Життя подарувало стільки літ...
Уже й зима припорошила скроні,
Мчимось здається в швидкіснім вагоні:
Оглянутися варто...Чи не слід...?
І не відомо скільки ще в путі,
Все, що було, душа в собі зібрала:
Чогось багато, щось не вистачало,
Я лише з віком з сумом помічала:
Життя врожай збирають - та не всі.
Галина Грицина.
