Троянди ще цвіли, коли прийшла зима,
і ніжні пелюстки холодним снігом вкрились,
мороз все зіпсував – було тепло й нема,
уся їхня краса під снігом опинилась.
А так хотілось нам, щоб квіти ще цвіли,
щоб дарували всім свою красу і вроду,
щоб ми ними щодня втішатися могли
й отримували з того втіху й насолоду.
Подумаєш: ну й що ж, замерзли – то пусте,
красиве все, на жаль, таке скороминуще,
скоро прийде весна і знов все розцвіте,
і з’являться нові квітки над кожним кущем.
Та все одно чомусь троянд замерзлих жаль,
що пізно зацвіли й потрапили в морози,
і дивлячись на них, охоплює печаль,
й здається, то не сніг, а замерзлі сльози.