|
Бувають почуття, неначе з флису,
На доторк серця затишні, м'які
А деякі - немов із зернят рису,
Маленькі всі, розсипані такі.
Бувають, наче вовна, всі кудлаті,
Бувають, наче діти ще малі,
Сміються щиро, бігають по хаті,
А потім по містах і всій землі.
Бувають почуття вже з сивиною,
Одягнуті в старий, подертий льон,
Бувають ще поранені стрілою,
Бувають, мов швидкий атракціон.
Бувають, мов цукерки у кишенях,
Які в пальто перуться кожен рік,
Бувають, мов повітря у легенях,
Бувають, мов душі безмовний крик.
Бувають, наче голуби у парку,
Лиш тільки підійдеш - а їх нема,
Ховаються сполохані за хмарку,
Можливо, ще повернуться. Хто зна...
Бувають почуття, немов з граніту,
Стоять в душі, неначе монумент,
Бувають, що виходять на орбіту,
І впавши, розбиваються ущент.
Бувають почуття, немов кордони,
За брамами яких гуляє гріх,
Не дивлячись, проте, на заборони,
Звертаємо туди з своїх доріг.
Бувають почуття, немов ведмеді,
Що вічно у барлозі взимку сплять,
Бувають, мов якісь примхливі леді,
Які й самі не знають, що хотять.
Бувають почуття ніжніші квітів,
Тендітніші за весь гірський кришталь,
Одвічні, наче сотні заповітів,
В яких є мудрість, щастя і печаль.
Прекрасні почуття, вони повсюди,
Продовжать в інших жити після нас,
Такі ж самі всі різні, як і люди,
Такі ж самі відносні, як і час.
***
ID:
897997
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 13.12.2020 07:12:58
© дата внесення змiн: 13.12.2020 07:12:58
автор: Sukhovilova
Вкажіть причину вашої скарги
|
майстерна лірика... чудові роздуми. 5/5 і в обране... 
