Коли самотність наб'є оскому
вистигне кава з краплею рому
вийду під вечір забувши втому
в місті чужому.
Падає листя в туман перистий
... у Львові, кажуть, сніг впав сріблистий
падає сніг лапатий, врочистий
незайманий, чистий.
Чи пам'ятає Львів ще ту зиму,
де ми для світу стали незримі,
де наші душі неопалимі
були щасливі.
Камінні леви на підмурівку
автобус перший на Левандівку
сніг накриває білим бруківку
і стометрівку.
Камінні леви мружили очі
вони все знали - сторожі ночі
і ти поїхав світ позаочі
з країв праотчих.
Й мені самотність наб'є оскому
й не п'ється кава з краплею рому
нема зими тут, в місті чужому
мені б додому...
