|
я — неназвана пустка,
на півслова, півподиху.
напівсвітло... я — мить.
сну розірвана хустка,
цятка в небі небес,
що від тебе горить.
ти — вершина всіх храмів
людських — тіл і душ.
ти — природи весь сенс,
рим початок й кінець...
ти — перо жінки-мами
і тиша ночей, сонця гленс...
глибина твоя космосу
лиш за взірець.
02.12.2017
#баянське
ID: 896989
|
