Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юрій Шибинський: "СОВОК"_________М. КОРОВНИЧЕНКО - ВІРШ


Юрій Шибинський: "СОВОК"_________М. КОРОВНИЧЕНКО - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...

Пошук


Перевірка розміру




"СОВОК"_________М. КОРОВНИЧЕНКО

Шанувальникам "Совка" присвячується. Імперія велична у масштабах комуналки, Про "Russian, russian, russian girls" товчуть провінциалки. Цибулька промінцями зе́лені із банки сяє. "Папір май свій! Не будь сволотою!" - сусід волає. В розетці, чи у точці радіо завжди - прослушка: "О, свіжий є про Сталіна, та пошепки - на вушко." На "Грецькій смоківни́ці" звук на мінімумі ставиш, Бо сексу в нас нема ж, хай ти й коханку маєш. Країна червоніла стягами, таскала транспаранти, Грошву змінили "фантики", ситро - пакунки "Фанти". По Дарвіну ділили Нерушимий поміж смертних ми: На спекулянтів з ло́хами, на хижаків із жертвами. І вірило населення у "мило" мексіканське, Що плачуть і багаті "у блаженстві під шампанське". Самі ж ми є і вільними, і гордими, і рівними: Вичавлювати - каплями, черпати - тільки відрами. Наїлися величного, буденного схотілось: Ковбаски докторської, файне платтячко наснилось, Не виступом гучним, - ночами тихими кохати, Батьків не слати на етап, а зламки повертати. Весь час ми полювали, бо нам всім хотілось блага - З мішком радянських гро́шей у пустих універмагах,. Чманіли в супермаркетах, радянщину губили. Буржуї з жиру бісяться, духовно ж бо й не жили. І стільки не закінчено й багато не почато. Імперія як піде, - в чистім на́чисто сховати! Придатності хай час минув, та не зійшли колони: Життя завзято знову й знову ставлять на червоне! - А ну пали́ , това́риші! - Ще зачекай, устали-на! Написано сусідами, підписано у Сталіна. Загоним людство ми залізною рукою в щастя! За спину руки зараз же! Наручник на зап'ястя! Режим чикрижить мрійників, героїв підминає: Завжди є люди-лампочки і ті, хто вимикає! Покволо пу́та рвем, мов у наркозі забарились, Про майбуття кричим, самі ж в минулому спинились! Пророчать знову демона нам в добренького мага, Змінити гімн, підручники лиш в нього є наснага. Вік безсторонній, наче крематорій повсякчасно. Імперія величка, та історія - нещасна... Оригінал Великая империя в масштабах коммуналки, Про Russian, russian, russian girls поют провинциалки. Лучок из банки светит нам зелёными лучами. "Своей бумагой пользуйтесь – не будьте сволочами!" В радиоточке ли, в розетке ли, но быть должна прослушка: "Вот свежий есть, про Сталина, но шёпотом на ушко". И звук на самый минимум у "Греческой смоковницы" · Тебе ж сказали: секса нет! Пусть даже есть любовница. Страна краснела флагами, шумела транспарантами. Вдруг деньги стали фантики, ситро сменилось Фантою. Делёжка Нерушимого по Дарвину меж смертными: На спекулянтов с ло́хами да хищников с их жертвами. И верили так граждане, бдя "мыло" мексиканское, Что, плачут и богатые *от счастья под шампанское*. А сами мы свободные, все равные и гордые: Выдавливать – по капельке, вычерпывать – так вёдрами. Накушались великого – хотелось заурядного: Простой колбаски докторской да платьица нарядного. Любить ночами тихими, а не речами громкими, Отцов не слать этапами, а возвращать обломками. Всё время мы охотились – нам всем хотелось блага – С мешком советских денег в пустых универмагах. Теряли в супермаркетах сознание советское: Буржуи с жиру бесятся, зато духовно бедствуют. И столько не закончено, и многое не на́чато. Коль хоронить империи, то в чистом и чтоб начисто. Прошли все сроки годности, но не ушли несчастные – И жизни неспокойные вновь ставятся на красное. - А ну-ка пли, товарищи! - Да обожди, устали-на! Написано соседями, подписано у Сталина. Загоним человечество рукой железной в счастье! Немедля руки за́ спину! Наручник на запястья! Режим кромсает холодно героев и мечтателей: Всегда есть люди-лампочки и люди-выключатели. Из-под наркоза медленно выходим и сегодня мы, Крича вовсю о будущем, оставшись прошлогодними. И вновь пророчат демона нам в добрые волшебники, Удобно переписывать то гимны, то учебники. У века беспристрастного – задачи крематория. Великая империя, несчастная история. Октябрь 2019

ID: 896085
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 24.11.2020 21:15:07
© дата внесення змiн: 24.11.2020 21:15:07
автор: Юрій Шибинський

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (71)
В тому числі авторами сайту (4) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
Database error: Invalid SQL
MySQL Error: 144 (Table './poetryclub/comments' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed)
Session halted.