Я чекаю від тебе листа,
Напиши, передай через осінь.
Поцілунку чекають уста,
Може лист той блукає в дорозі?
Дощ краплинами мочить його,
Розмиває слова на листкові.
Не забути мені те тепло,
Що так гріло у кожному слові.
Я чекаю від тебе листа
І ніяк дочекатись неможу.
Рахувати не хочу літа,
Вони нам в цьому не допоможуть...
Лише знають осіннії дні,
Як без тебе тужливо в кімнаті.
Бачу тіні сумні на стіні,
А у небі хмарини кудлаті.
Я чекаю, ти лиш напиши,
Заспокой моє серце і душу.
Осінь... холодно... плачуть дощі,
А думки, знов минуле ворушать...
Я сьогодні відправив листа,
Він вмістивсь на листочкові клена,
В нім вмістились любов, доброта,
Навіть і поцілунок від мене.
Коли осінь його принесе,
В небі сонце для тебе засяє,
Адже в ньому вмістилося все,
Що серденько давно так чекає.
Спасибі Танечко за такий прекрасний вірш. В ньому стільки ніжності, любові і сподівання, що
осінь, при зустрічі, обіцяла обернутися в весну.
Тож щастя Вам, натхнення,СПРАВЖНЬОЇ ВЕЛИКОЇ ЛЮБОВІ
БЕЗ РОЗЛУК!
Щиросердечно дякую за такий суперовий експромт!!! За такі теплі і щирі слова!!! Листа отримала!!! Як добре, що є такі друзі, як ви! Гарного вам настрою, чудового осіннього дня, щастя вам, любові і Божої лски!!!