До матері пишу,
Якої вже немає.
Ні, звісно є вона,
Але не на землі.
З матусею своєю
Тихенько розмовляю.
Говорю я до неї,
Вона до мене - ні.
Як твої справи, мамо?
Чи добре почуваєш?
Чи є там поряд батько?
І взагалі, як ви?
Без тебе на землі
Я смуток відчуваю,
Але все буде добре,
Я обіцяю це тобі.
Вже виріс твій онук,
За мене трохи вищий.
Маленьким він ще був,
Та пам'ята тебе.
Сьогодні сніг пішов -
Пухнастий, білосніжний,
А взагалі,зими
Й не бачили ще ми.
Що в мене? Як живу?
Робота - дім - робота.
Все, ніби, як було,
Але не все - зажди.
Будинок продали...
Пробач, й досі скорбота
На серці...ні, не можу,
Не будем про це ми.
Все буде добре, мамо,
Дарма, що сльози ллються.
На скронях уже перша
З'явилась сивина.
Все буде добре, чуєш,
На долю я не злюся,
Мабуть потрібно так,
З гірчинкою вона.
Та все у мене добре.
Цілую, обіймаю,
Ти батька бережи,
Він так любив тебе.
Завершую листа,
Я вже не розмовляю,
А плачу і кричу,
Жаліючи себе.
ID:
893199
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.10.2020 19:36:30
© дата внесення змiн: 28.10.2020 19:46:52
автор: Анна Химина
Вкажіть причину вашої скарги
|
