Є люди-янголи на світі,
Які спускаються з небес,
Аби одного дня зустріти
Когось зі змучених сердець.
Та тільки зовнішністю схожі
Вони на грішників-людей.
Їх розпізнати може кожен –
Де небайдужість до проблем?
А там, де янгол опинився,
Закривши крилами від бід
Людину, з котрою зустрівся,
Щоб їй добра відкрити світ!
Є й клопітливі, добрі люди,
Які оточують когось,
Допомагають, хочуть бути
З близькими поруч, коли щось.
Проте, від янголів різняться
Ці люди тим, що не підуть,
От тільки задуми здійсняться –
Заблудлі шлях свій віднайдуть.
І люди-янголи зникають
Так само швидко, як прийшли.
Людьми їх всі запам’ятають,
Хоч, ясна річ, вони – не ми!
