Не побудуєш щастя на брехні, воно тоді не буде повноцінне, тоді життя, неначе поле мінне, чекають дні попереду сумні! Скільки б грошей у тебе не було, які б не будував високі стіни, якщо зробив комусь в душі руїни, від іншого прийде до тебе зло! Долі людські неначе у млині, мелються душі від образ, як зерна, гояться рани, до зірок крізь терни, не побудуєш щастя на брехні…