Я ЗАКОХАНА У ОСІНЬ
Я закохана - у Осінь Золоту!
В мелодію дощу -музику Шопена.
І п' ю, очима -неповторну красу
Милуюсь,вродою тополі і клена.
Осінь,розпустила золоті коси
В осіннім саду немов у божім раю.
На вітті,колишуть літо вербози
Сонце, між хмар віддає тепло з небокраю.
Жовтень, художник малює портрети
Стрункі дерева високі ясночолі.
Бачить, прекрасний світ ліричні сюжети
Засвічує, святкові вогні у любові.
Ясен осінній день світає у тумані
Вдихаю, у блаженний дух природи.
Пахне ладаном --в осіннім храмі
Причащає , слово поета в час негоди.
Стою, дивлюсь немов у галареї
І купаюсь, у красі -золотім листі.
І затаїв,свій подих-сивий дуб на алеї
Любується, вродою калини в намисті.
Милуюсь,пейзажем ... очей не відведу.
Клонюсь, небу...щоб з Богом говорити.
О ,моя Осене ...Я , так тебе люблю !
Хочеться ,у твоїм царстві -вічно жити.
М .Чайківчанка.