Небо ,в тумані ,як матове скло...
І не видно , божого світу на крок.
О , як швидко -бабине літо пройшло
Осінній сад , під дощем задубів ...промок.
Вітер , знімає жовте листя із віття
І жене,на проти себе у вогонь.
Ще золотиться ,багрянцем верховіття
І падає , яблуко до моїх долонь.
Я стою,у тиші немов у соборі...
Слухаю,небо...осінню мелодію дощу.
Пан, Жовтень сидить як Король на троні
Дарує , благодать - неповторну красу.
Поміж хмар ,то лл'є дощ,то світить сонце
Осінній день окутий в туманну пеленну.
Білолиций заглядає у віконце
Вкладає,як мати ...малечу ,спати до сну.
А я , допівночі , не можу заспати...
І Іду ,Чумацьким шляхом шукаю зорю.
Щоб Оксамитове літо відшукати
Віднайти,тепло сонця -в Осінь Золоту.
Шквальний вітерець пропікає до тіла
Я листям,згораю у почуттях до тла.
Самотня пташка-безпомічна ,безсилла
Коли залишиться, без пари одна.
Грає,ясен день- духовну музику одвічну
Я ,ловлю у свою душу - прекрасну мить.
Розчиняюсь, дощем у красу одвічну
Щоб у слові , твої земле рани зцілить.
М .Чайківчанка.
Гарна, чудова мелодія душі у вірші.
Читаю інших поетів, це добре що не падають духом.
Але я бачу як продовжує гинуть наш український Рід під дією тутешньої влади. Чому це не бачить більшість тих же, що гинуть? Чи сліпі, чи глухі, чи байдужі до свого Роду? Т.Г.Шевчеко: Борітеся і поборите.
Я тільки віршами живу.Це моє щастя.Як би не вірші мабуть,померла духовно.А так дні за днями,минають і йду вперед.Війна ,що ми можемо зробити.Хіба що молитись,і словом додавати духу всім хто відчув біль на цій війні.Можна все пережити голод,холод ,тільки не війну ,коли втрачаєш рідних.Це душа,кровить до краю літ.Тримаймось,разом не втрачаймо надії.Повірте ,ми переможимо!.
Пробачте за мій жорсткий коментарь. Пишіть і радуйте людей, в важку минуту це дуже потрібне.
Чому так я думав.
Тисячі, сотні людей не бачать реальних дій влади, продажної еліти на знищення нашої нації, порабощення.
Знищили село і продають Землю.Уже в дії постанова президента. Так що, проморгали чи зрадили самі собі?
Ми вільний народ і наша земля належить споконвіку словянам-українцям/
і мені сподобалася ця тепла лірика 
