|
Прошу , не мовчи... подзвони , мені!...
Я хочу , чути твій сину голос.
Поверни , мить щастя на землі
Хай на голові , не сивіє мій волос.
Я хочу, чути ласкаві слова!
І притулитись, міцно до тебе.
Щоб сказав: "Мамо , люба , дорога"
Ти , найкраща... Mоє високе небо.
Мамо ,все добре... не переживай!
Чекай ,мене.... я скоро ,буду вдома.
І щось смачненьке їсти дай
В рідній хаті загублю втому.
Прошу, не мовчи... подзвони, мені!...
І дай ,про себе знати де ти є?...
Я хочу, подивитись у карі очі твої
Обняти, поцілувати чоло твоє.
Я , все тобі пробачу і прощу!
Бо тільки , мама вміє так любити.
Загою рану...з очей ,витру сльозу
Усміхнеся...я , не буду тужити.
Ти , поспішай,додому до хати !...
Для тебе , завжди двері відкриті.
Так хочу , тобі багато сказати...
Радіти , з тобою - щасливій миті.
Прошу, не мовчи... подзвони, мені!
Запали,в душі вогник свята.
У любові,віддам все на землі
Ти,щасливий... поки, живе мати.
Я , куди ходжу , думаю за тебе...
Молюсь, до святих ...днями, ночами.
Хай сонце , ясно світить для тебе!
Ангел ,охороняє під небесами .
М ЧАЙКІВЧАНКА
ID:
889971
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.09.2020 18:22:55
© дата внесення змiн: 27.09.2020 21:11:11
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
хвилюючий монолог материнського серця 
