Вкриваюсь пледом - гріє чай в негоду,
Панує осінь - за вікном дощі,
Лиш в спогадах всі літні насолоди,
А як, скажіть, зігрітися душі?
Зігріти може посмішка звичайна,
Дотик руки, що теж тепло несе,
А як душі коли вона печальна,
Коли болить і біль той так пече?
Душі важливі - щирі почуття,
Бо вона фальш на відстані відчує,
Хто почуттями запросто торгує
У нього просто камінь - не душа.
Зігріє тіло плед, чи теплий чай,
Поможе хтось коли важка дорога,
Одним лиш завжди гріється душа:
Любов"ю і молитвою до Бога.
Галина Грицина.