До чого йдемо, любі друзі?
Гуляє привид по окрузі,
Зневіра, настрій до життя ,
Довіку змарніле майбуття?
В минулому станки гуділи,
Всміхнені лиця,так раділи,
Люди трудились і старались,
На життя краще, сподівались.
А нині ж вітер завиває,
Немов голодний вовк шукає,
Що розтрощити в його силі?
Старим спинити… не в їх стилі.
Задивляться, з сумом на зорі,
Що творите, прокляті морди ?!
І защемить серденько в когось,
А хтось загне, матюк, аж вголос.
Це все здійметься в піднебесся,
Розвіє вітер з перессердя,
Були часи, співав з станками,
А хто загоїть, людям рани?
А трудівниця в фартушкові,
Шука надію в кожнім слові,
Мо» не зруйнують,а відновлять,
Напевно ні, то все лукавлять.
І скотиться гірка сльозина,
Мабуть покине дім дитина,
Й поїде в найми виживати,
А, як же батько, як же мати?
Династія ж, як і надія?
Не збудеться, батьківська мрія,
Зморена ненька, аж заплаче,
Життя набридло, як собаче.
Здригнуться хмари, темно сині,
По цехах всюди, чорні тіні,
Стечуть з дощем, підмиють стіни,
Прийме земля - цей жах, руїни.
Як зламане, чиєсь життя,
Немає в ньому майбуття,
За все це, хто відповість, скажіть?
Хто країну, вчив зненАвидіть?
Щоби довести все до краху,
Чому не йдем, ми іншим шляхом?
А вітер чує, притих, мовчить,
Народ в тумані, неначе спить,
Скажіть, як можна, так далі жить?
Люди просніться, врешті від сну!
Себе спасіть і всю родину!
І нашу славну Україну!
12.09.2020р
Доброго ранку, Ніночко...Гарний, оптимістичний твір... та що ми можемо змінити? Що?
Хай все буде добре, хоч надії нема ніякої..Не все залежить тільки від нас..
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Для цього потрібно навчитись поважати всіх і кожного окремо за людяність, тоді тільки людина починає поважати себе і все навколо! А ми любимо навіть вже себе, а гроші та за гроші поважаємо людину! Ті хто нами править нікчеми, вони прийшли у світ за ради грошей! Приняли закони за ради грошей, потім назвали це чесним ВИБОРОМ, хоча в апріорі у нас вибору немає, ми все одно вибираємо тих хто прийшов у світ за ради грошей і нічого іншого в нас не буде, якщо ми не перестанемо продаватись. Один бог для всіх Мамона, бо ми всі співучасники цього бедламу!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Добрий вечір! Пишу пізненько! Дуже дякую за такмй чудовий вірш.Але ж Ви його неподаваали в КП.То я собі на замітку взяла. Так схожість є. Болюча тема.Дуже дякую,що читаєте мої твори.А толку йти на вибори,там все без нас вибирають. Підеш чи вичеркниш всіх,то недійсний бюдетень...Правлять ті, що люблять гроші,що керують балом.А приведе все до знищення Держави на жаль..
Гарного вечора Вам і натхнення!
Боляче і гірко, Ніночко. Ми ждемо, що станемо процвітаючими. Хто буде це робити? Невже, китайці... Влада нічого не робить, щоб молоді поверталися. А ми вже не відбудуємо...
Тема потрібна, хвилююча і правдива
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Галиночко!Рада, що завітали. Гарної, привітної осені Вам і натхнення!
Так усе правдиво передали у вірші Ніночко! І справді, колись заводи і фабрики жили, всі працювали і кожен мав своє місце у цеху, а тепер лиш заробітки дають виживати, відриваючи людей від насидженних місць від своєї родини і рідної Батьківщини... Щож далі буде, люди все надіються!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Танічко! На жаль,що маємо те маємо..
Удачі Вам і натхнення!
Усі дії спрямовані на те, щоб зменшити населення України. Нема заводів-виїдуть на заробітки за кордон, гроші пересилатимуть--таким чином без зусиль можна втримати те, що лишиться від країни
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тримаймося в цих непевних часах, пані Ніно, хоча вони ніколи не були легкими.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Ви праві, ми й не жили легко...Ще тим було трохи краще,хто житло отримав...А хто сам будував,то працював вдома,як каторжник,бо з зарплатні тільки й можна було купити буд матеріал,а далі вже,як осел.тягнув на собі. Удачі Вам!