Зникне моя аватарка в повідомленнях твоїх,
Змию, як хвиля на березі камінці, почуття,
Не бачитиму більше про тебе снів,
Зникну, розтану, пропаду на ціле життя.
Сумуватиму сріблястими дощами,
Морозом, укрившись снігом, замерзатиму,
Не спатиму темними і світлими ночами,
Секунди, хвилини, години розлуки рахуватиму…
Все одно зникну, розтану, пропаду!
Не для того, щоб шукав, любов’ю приголублений,
А тому, що поворот на моєму шляху
Не до тебе простелений.
Недоле мій, моя спрагла любове!
Не мені тебе чаєм з медом поїти,
Шлях до тебе розрухою замело,
Тим, що лишилось від серця розбитого.
16.09.2020
Дякую вам, Веселенька Дачниця
Все можливо Любов непередбачена, головне, щоб почуття були гідні називатися любов'ю, де дійсно є і темна полоса і світла
Щиро дякую за візит до мене
Гарно!!! Тільки навіщо так радикально?
Любов непередбачена, головне, щоб почуття були гідні називатися любов'ю, де дійсно є і темна полоса і світла 
