це що за білий шум? чому він, власне, білий?
це що? молоко? гидота. бодай воно скисло, вилий!
щось тут не так. – авжеж, білий вовк біля твоїх дверей.
ти боїшся? не бійся: скоро й його не стане.
а за вашим вікном вже гримлять барабани:
це – кривавий світанок повстання звірів-людей.
люди, ви що? це що? вже громадянська війна?
оце тобі й на. стривайте, а ми – не готові!
багато чого змінилося; вона – не така й страшна,
та все ще здається безглуздою: просте проливання крові.
де ваші пристрасті? я покажу вам приклад:
о люди, ви ж люди! за що вам боротися, люди?
погляньте на неньку вітчизну в сльозах:
як загинете, що з нею буде?
солдати фортуни, солдати фортуни!
зрадники в ваших лавах.
солдати фортуни, дивіться на місяць:
який він блідий! він зблід, він боїться крови.
ваші діти вчаться вбивати. вони, очевидно, здібні.
що? вам бракує грошей? тягніть ваші дупи в ломбард.
долар посів місце бога. а колись вам були потрібні
і філармонія, й консерваторія! і навіть якийсь поп-арт!
смерть сміється тобі в обличчя;
всі владні вертикалі хитаються:
їх трусить безтямна анархія з висолопленим язиком;
чиновники падають з крісел, мов перестиглі яблука.
ви дали вашим дітям гвинтівки, кулемети й гранатомети.
погляньте, що ви наробили!
всі негативні наслідки, знайте, на забаряться,
джокер натисне на кнопку, ваші діти стрілятимуть,
коли вони всіх повбивають, вони вбиватимуть вас.
погляньте в вікно, погляньте!
ваші міста вже горять; хиляться хмарочоси,
національні лідери безпорадно розводять руками
civil war, motörhead
